Правило не цокатись келихами на поминальних обідах чи під час застілля у Провідний тиждень створене не просто так. Цьому є просте пояснення, але знають його не усі.

Розповімо, чому не можна цокатись келихами та чарками в такі дні.

Традиція випивати за покійних з'явилася задовго до формування сучасної карти світу. Наприклад, язичники вірили, що дух покійних присутній у сім'ї і після смерті. Тому на поминках люди просто піднімали келихи, щоб душі їхніх близьких могли "випити" з усіма.

Є ще одна причина, чому не цокаються на поминках. Раніше забобонні люди були переконані, що таким чином захищають одне одного від того, щоб "передати" їм горе.

У православній культурі є традиція підняти келих або чарку в пам'ять про покійного, випивши невелику кількість алкоголю. Здебільшого це горілка або вино. Так близькі можуть висловити повагу до померлого. Іноді цей процес супроводжується словами пам'яті або молитвою.

У різних релігіях є різні пояснення, чому не можна цокатися після похорону. Наприклад, наші пращури вірили, що дзвін келихів схожий на дзвони. Він був покликаний прогнати духів і нечисть із дому, проте "виганяти" своїх близьких ніхто не хотів. Тому покійних поминали в тиші. Згідно з іншою версією, дзвін чарок міг потривожити дух покійного.

Дзвін келихів часто асоціюють зі святковими заходами. Це аж ніяк не та атмосфера, яка панує на поминальних обідах.

Причина, чому не цокаються за покійних, полягає в тому, що це може розглядатися як неповага до померлого та пам'яті про нього. Варто пам'ятати, що подібні заходи вважаються траурними та серйозними, і люди на них очікують дотримання відповідного етикету.